Саме про цю модель підприємництва, народжену не в комфорті, а в постійному тиску невизначеності, говорить Артем Ляшанов, фінтех-підприємець, експерт з платіжних технологій, управлінець і консультант, чий професійний досвід охоплює банківський сектор, міжнародні фінансові проєкти та кризове управління.
У цій розмові йдеться не лише про стартапи під час війни. Насправді це ширша історія про нову українську ділову культуру, в якій стійкість стає не просто рисою характеру, а бізнес-моделлю, а здатність виконувати, адаптуватися й швидко приймати рішення виявляється важливішою за будь-який ідеальний пітч.
Економіка адаптивності
Поки глобальні ринки обговорюють охолодження венчурного капіталу, українська стартап-екосистема демонструє аномальну життєздатність. За останні роки оцінка українських технологічних компаній зросла втричі порівняно з 2020 роком. Це відбувається не завдяки надлишку інвестицій, а всупереч їх дефіциту.
Артем Ляшанов зауважує, що ключем до цього став перехід на стратегію bootstrapping. Коли доступ до капіталу обмежений, виживають лише ті, хто створює реальну цінність тут і зараз.
Bootstrapping (бутстрепінг) – це спосіб фінансування компанії, при якому підприємець запускає та розвиває бізнес виключно за рахунок власних коштів та операційного прибутку, не залучаючи зовнішніх інвестицій (венчурних фондів, бізнес-ангелів чи великих банківських кредитів).
Статистика підтверджує, частка IT-сектору в економіці України зросла з 4,5% ВВП у 2021 році до 6% у 2024-му. Це свідчить про те, що галузь стала одним із небагатьох надійних джерел валютних надходжень та стабільності.
Згідно зі звітом Polish-Ukrainian Startup Bridge, попри всі виклики, 90% засновників бачать високий потенціал зростання своїх проектів у майбутньому. Це результат адаптації:
- Бізнес навчився працювати в умовах розірваної логістики;
- Лідери ринку доводять, що українські фахівці зберігають репутацію топових постачальників послуг у Європі;
- 46% стартапів вважають, що екосистема працює на середньому рівні або вище, попри війну.
Запитання: Раніше фінтех сприймали як індустрію «швидких грошей» та хайпових оцінок. Що змінилося для українського ринку за останні роки?
Артем Ляшанов: Змінилася сама природа капіталу. Раніше ми говорили про фінтех як про сферу швидкого заробітку, де головним було залучити наступний раунд інвестицій. Сьогодні ми бачимо її як інструмент національної стійкості.
Запитання: Як західні інвестори сьогодні дивляться на стартапи, які розвиваються в Україні всупереч дефіциту зовнішнього фінансування?
Артем Ляшанов: Для західного інвестора український кейс – це найкращий стрес-тест, який тільки можна уявити. Якщо стартап здатен масштабуватися, коли 75% засновників стикаються з критичним браком капіталу, це означає лише одне: його бізнес-модель життєздатна за будь-яких ринкових умов.
Чому світ переоцінює сторітелінг
Венчурні фонди звикли оцінювати засновників за харизмою та вмінням малювати ефектні графіки майбутнього зростання. Як результат стартапи витрачали більше часу на підготовку до демо-днів, ніж на розробку самого продукту.
Українські підприємці, за спостереженнями експерт з транзакційного бізнесу, сьогодні руйнують цю логіку вщент.
«Українці приходять на пітчинги не з візіями далекого майбутнього, а з робочими продуктами та реальними клієнтами», – зазначає Артем Ляшанов.
Проте тут виникає парадокс:
- Існує певна розбіжність у стратегічних пріоритетах;
- Насправді це найвища форма валідації. Якщо продукт працює в Україні під час війни, він працюватиме будь-де.
Цей підхід може стати новим стандартом для всієї глобальної екосистеми. У світі, що перебуває в стані постійної трансформації, ідеальний пітч втрачає свою вагу. На перший план виходить стійкість та здатність команди виконувати заплановане попри будь-які зовнішні шоки.
Українська формула
Українська стартап-екосистема сьогодні входить до трійки тих, що зростають найшвидше в Центральній та Східній Європі (CEE), і посідає четверте місце за загальною вартістю екосистеми згідно зі звітом Civitta 2024.
Статистика вражає:
- 18% українських стартапів розпочали діяльність після початку повномасштабного вторгнення;
- Оцінка екосистеми зросла втричі порівняно з 2020 роком;
- Grammarly, GitLab та Creatio вже досягли цього статусу, а ще щонайменше 10 компаній впевнено наближаються до цієї позначки.
«Жоден із цих продуктів не народився з візіонерської презентації. Вони з'явилися з простого принципу, є критична проблема – потрібне негайне рішення», – підкреслює Артем Ляшанов.
Ця стійкість проявляється не лише у бізнесі, а й у системній підтримці країни. Прикладом такої інтеграції є діяльність благодійної фундації WOH (World of Help), до якої долучений Артем Ляшанов. Фундація фокусується на гуманітарних місіях, забезпеченні громад та підтримці тих, хто постраждав від війни, доводячи, що технологічна експертиза та операційна ефективність сьогодні критично важливі для вирішення реальних гуманітарних викликів.
Чому нам можна довіряти
Матеріал спирається на відкриті галузеві звіти та публічну аналітику ринку. За даними та методологією Civitta, Polish-Ukrainian Startup Bridge, а також з урахуванням підходів OECD до оцінки інноваційних екосистем, ми перевіряємо цифри щонайменше у двох незалежних джерелах перед публікацією.
Редакційні принципи
Ми відокремлюємо факт від коментаря, позначаємо цитати спікера та зберігаємо мову експерта без правок змісту. Будь-які прогнози подаємо як експертну думку, а не як гарантовану позицію ринку.
Стійкість — це не риса характеру, це бізнес-модель. Її будують щодня, маленькими рішеннями та виконаними зобов’язаннями. — Artem Lyashanov